старший

I ст`арший

-а, -е.

1) Який прожив більше років, ніж інші; більший за віком серед кого-небудь; прот. молодший. || від (од) кого, за кого. Який має більше за кого-небудь років, більший за віком. || З ознаками, рисами, характерними для людини, що має більше років порівняно з ким-небудь. || у знач. ім. ста́рші, -ших, мн. (одн. ста́рший, -шого, ч.; ста́рша, -шої, ж.). Ті, що прожили більше років за інших. || у сполуч. з прізвищем. Уживається для позначення батьків на відміну від дітей, а також для позначення родичів, які мають більше років порівняно з іншими. || Який існував, був поширений раніше, ніж інший. Старший список літопису.

2) у знач. ім. ста́рші, -ших, мн. Дорослі люди на відміну від дітей, молоді.

3) Який стоїть вище за званням, посадою, чином, службовим становищем порівняно з ким-небудь. || Вищий за владою, значенням, важливістю. || Уживається у складі офіційних назв посад і звань. Старший лейтенант.

4) у знач. ім. ста́рший, -шого, ч.; ста́рша, -шої, ж. Особа, що очолює яку-небудь групу людей, колектив або верховодить ким-небудь.

5) Близький до завершення навчання, випуску і т. ін. (про клас, курс навчального закладу, школярів, студентів і т. ін.).

II старш`ий

-шо́го, ч., розм.

Той, хто стоїть вище за званням, посадою, чином, службовим становищем порівняно з ким-небудь.